Зміст
Ірина кладе яскраву пірамідку на підлогу – за півметра від семимісячного сина. Малюк лежить на животі. Дивиться на іграшку. І раптом – відштовхується ліктями, підтягує ніжки. Рухається вперед! “Повзе! Мій малюк повзе!”
Це один з найважливіших моментів. Повзання – це не просто спосіб пересування. Це підготовка всього тіла до майбутнього сидіння, стояння, ходьби. М’язи спини тренуються. Координація розвивається. Мозок учиться керувати тілом.
Але тут багато питань. У скільки місяців дитина починає повзати? Як саме – по-пластунськи чи на четвереньках? Що якщо взагалі пропускає цей етап? Що каже про це доктор Комаровський?
Розбираємо все детально.
У скільки місяців дитина починає повзати
“Повзання — не випадковий етап. Це підготовка хребта до вертикального навантаження. Чим довше дитина повзає, тим міцніша буде спина.”
Батьки хочуть конкретики. Ось вона.
6-7 місяців: перші спроби
Малюк лежить на животі. Бачить іграшку. І намагається дістатися. Поки що виходить погано – розгойдується, відштовхується, але часто рухається назад або боком. Це нормально. Це тренування.
Що відбувається:
- м’язи спини і рук уже достатньо сильні;
- дитина активно піднімає тулуб, спираючись на передпліччя;
- може розгойдуватися вперед-назад;
- перші спроби пересування (часто назад або по колу).
7-9 місяців: активне повзання
Тут більшість дітей уже повноцінно повзає. Спочатку по-пластунськи (на животі). Потім на четвереньках.
- впевнено пересувається по кімнаті;
- швидкість збільшується;
- може дістатися до будь-якої точки;
- координація рук і ніг покращується.
9 місяців: впевнене пересування
До цього віку малюк повзає швидко і впевнено. Може обирати куди рухатися. Обходить перешкоди. Часто вже намагається встати біля опори.
Але! Деякі діти взагалі пропускають етап повзання. Вони відразу починають вставати і ходити. Це теж варіант норми, якщо дитина здорова.
Норма повзання – від 6 до 10 місяців. Хтось раніше. Хтось пізніше. Якщо малюк активний, цікавий, розвивається – все добре.
Коли дитина починає повзати по-пластунськи і на четвереньках
Є різні стилі повзання. І всі вони нормальні.
Повзання по-пластунськи (6-7 місяців)
Це зазвичай перший спосіб.
Як виглядає:
- малюк лежить на животі;
- відштовхується ліктями і передпліччями;
- ноги можуть підтягуватися або тягтися ззаду;
- тіло ковзає по підлозі.
Це нагадує рух солдата “по-пластунськи” – звідси назва. Малюк поки не піднімає тіло над підлогою. Він просто тягне себе вперед руками.
Чому так? М’язи ще не настільки сильні, щоб піднятися на четвереньки. Але цього достатньо, щоб пересуватися.
Повзання на четвереньках (7-9 місяців)
Класичний варіант, який уявляють собі всі.
Як виглядає:
- малюк піднімається на руки і коліна;
- тіло над підлогою;
- рухи координовані: права рука – ліва нога, ліва рука – права нога;
- швидкість значно вища, ніж по-пластунськи.
Це потребує більше сил. М’язи спини, рук, ніг працюють разом. Координація стає складнішою. Але малюк пересувається швидше і впевненіше.
Інші стилі повзання
Діти творчі. Вони винаходять свої способи. Багато малюків спочатку повзають назад. Це не помилка – це їхній перший спосіб. Вони відштовхуються руками і… їдуть у зворотний бік. Незабаром навчаться вперед. Деякі крутяться на животі, як стрілка годинника. Або рухаються боком. Так їм зручніше. Це теж нормально. Малюк може перекочуватися з боку на бік, щоб дістатися до мети. Або пересуватися сидячи на попі, відштовхуючись руками.
Всі ці варіанти – норма. Головне, що дитина пересувається. Як саме – не має значення.
Думка Комаровського про повзання
Евгеній Комаровський дуже чітко висловлюється про повзання. І його думка може вас здивувати.
“Не вчіть дитину повзати. Покладіть іграшку далеко — імалюк сам знайде спосіб до неї дістатися.”
Головна теза: повзання важливіше за сидіння і навіть за ходьбу.
Чому? Коли малюк повзає:
- зміцнюються м’язи спини, шиї, рук, ніг;
- розвивається координація;
- хребет готується до вертикального навантаження;
- мозок учиться керувати тілом.
Комаровський каже: чим довше дитина повзає, тим міцніша буде спина. Тим легше їй потім ходити.
Не вчіть дитину повзати. Заохочуйте.
Різниця величезна. “Вчити” – це коли ви намагаєтеся розставити ручки-ніжки малюка правильно, штовхаєте його вперед. Це не працює.
“Заохочувати” – це коли ви створюєте умови, щоб малюк сам захотів повзти.
Як заохочувати? Метод Комаровського:
- Покладіть малюка на підлогу на живіт.
- Поставте яскраву іграшку за метр від нього.
- Все. Не втручайтеся.
Малюк побачить іграшку. Захоче її дістати. І сам знайде спосіб, як до неї добратися. Можливо, назад. Можливо, боком. Але він буде рухатися.
Інші поради Комаровського:
- Більше часу на підлозі, менше в обмежених просторах (манеж, автокрісло).
- Безпечний простір для досліджень.
- Не носити постійно на руках (хоча це важко, розуміємо!).
- Одяг, який не заважає рухатися.
- Голі ніжки для кращого зчіплення з підлогою.
Комаровський підкреслює: якщо дитина здорова, вона обов’язково почне повзати. У свій час. Просто дайте їй можливість.
Як допомогти дитині навчитися повзати
Ви не можете навчити повзати. Але можете створити умови. Ось конкретні дії.
1. Tummy time з 3-4 місяців
Викладання на живіт – це основа.
- починайте з 2-3 хвилин після кожного годування;
- поступово збільшуйте час;
- до 6 місяців малюк має проводити на животі 30-60 хвилин на день (не поспіль, а загалом);
- це зміцнює м’язи шиї, спини, рук.
Без tummy time дитина не зможе підняти тіло і поповзти. Це найважливіша підготовка.
2. Іграшки поза досяжністю
Мотивація працює чудово.
- кладіть улюблені іграшки за 50-80 см від малюка;
- не давайте одразу – нехай намагається дістатися;
- поступово збільшуйте відстань;
- хваліть за кожну спробу.
Малюк буде тягтися, відштовхуватися, крутитися. Саме так він навчається пересуватися.
3. Гімнастика і масаж
М’язи потрібно зміцнювати.
Вправи:
- “велосипед” ніжками;
- підтягування за ручки (малюк сам тягнеться, ви не тягнете);
- згинання і розгинання ніжок;
- легкий масаж спини круговими рухами.
Це можна робити вдома або відвідувати дитячого масажиста.
4. Безпечний простір
Малюкові потрібне місце для руху.
- розвиваючий килимок або м’яка ковдра на підлозі;
- прибрати дрібні предмети, дроти, небезпечні речі;
- закрити розетки;
- м’які кути на меблях.
Чим більше простору – тим краще. Манеж обмежує рух. Підлога – дає свободу.
5. Особистий приклад
Діти копіюють дорослих.
- лягайте на підлогу поруч з малюком;
- поповзайте самі (так, це виглядає смішно, але працює!);
- покажіть, як пересуватися;
- малюк спостерігає і намагається повторити.
Старші брати чи сестри теж чудово допомагають. Вони повзають – малюк дивиться і вчиться.
Головне: не примушуйте. Якщо малюк втомився чи не хоче – не наполягайте. Повзання має бути грою, а не тренуванням.
Коли варто звернутися до педіатра
У більшості випадків повзання починається природно. Але є ситуації, коли треба показати дитину фахівцям.
Зверніть увагу, якщо:
Дитина не повзає до 12 місяців
Це ще не привід для паніки (деякі пропускають етап). Але варто показати малюка:
- неврологу – перевірить нервову систему;
- ортопеду – подивиться на м’язи і суглоби.
Одна сторона тіла працює гірше
Якщо малюк:
- повзає лише в один бік;
- одна рука або нога майже не рухається;
- асиметричні рухи.
Це може бути гіпертонус або інша проблема. Треба з’ясувати.
Дуже в’яла або дуже напружена
- м’язи “ватні”, немає сили відштовхнутися;
- або навпаки – постійно напружені, малюк скутий.
Загальна затримка розвитку
Якщо крім відсутності повзання:
- Не сидить у 9-10 місяців.
- Не тримає іграшки.
- Не реагує на голос, звуки.
- Не проявляє інтересу до навколишнього.
Що робити:
Не панікуйте. Покажіть дитину фахівцям. Можливо, призначать:
- курс масажу;
- гімнастику;
- фізіотерапію.
А можливо, просто скажуть: “Дайте малюкові час. Він поповзе трохи пізніше.” І це теж нормально.
Пам’ятайте: якщо дитина здорова, вона почне повзати. Просто у свій час.
Повзання – це не просто милий етап. Це важлива підготовка тіла до всього подальшого. До сидіння. До стояння. До ходьби.
Більшість дітей починає повзати між 6 і 9 місяцями. Хтось по-пластунськи. Хтось на четвереньках. Хтось назад або боком. Всі варіанти – норма.
Найкраще, що можуть зробити батьки – не вчити, а заохочувати. Кладіть іграшку далеко. Давайте простір на підлозі. Не обмежуйте рухів.
Довіряйте своїй дитині. Він знайде свій спосіб пересуватися. І коли малюк вперше доповзе до іграшки – це буде його власна перемога. Радійте разом з ним!
